Як часто доводиться підходити до електролічильника вдома і записувати у квитанцію поточні покази? Щонайменше раз у місяць. Окей, це не проблема. Але за умови, що це один лічильник, встановлений удома і його покази потрібні лише, для того щоб занести у квитанцію і потім заплатити за споживану енергію за місяць.

А тепер перенесемося на завод, де встановлено більше одного лічильника. Відповідальному працівнику треба обійти кожен лічильник і зробити записи. Скільки часу на це може бути затрачено? Далі, не варто забувати, що всі ми люди і можемо помилятися. Тому можлива помилка при занесенні значень у паперовий журнал - вніс не у той стовпчик, записав не ту цифру, написав нерозбірливо, а потім хтось не розібрав тощо. Навіть при такій простій операції, як зняти покази з електролічильника не потрібно забувати, що людина може помилитися.

Далі (продовжуємо розбирати варіант із заводом) паперовий журнал із записами потрібно занести у відділ - назвемо його - обліку. У цьому відділі покази електролічильника, записані у паперовий журнал, заносяться іще в якийсь журнал (можливо, навіть електронний) і після того уже ведеться статистика по споживанню енергії та її оплата.

Чи не здається, що це занадто складна процедура, де задіяні зайві люди? Чому б не автоматизувати цей процес?

Пропонуємо рішення такої задачі. Рішення розроблене на системі диспетчеризації mySCADA і працює з електролічильниками, які підтримують обмін даними за протоколом DLMS/COSEM.

Веб-інтерфейс розробленої системи візуалізації передбачає такі екрани:

  • Екран відображення основної інформації по кожному з лічильників (до однієї системи візуалізації можна підключити більше одного (і більше 6) лічильників)

main_screen.png

  • Екран налаштування лічильників, на якому можна ввести назву лічильника та параметри підключення до нього (на екрані показано підключення через інтерфейс Ethernet, але опитування лічильників через послідовні (RS-485, RS-232 тощо) інтерфейси також підримується. При потребі можна зупиняти опитування лічильників та відновлювати його.

settings.png

  • Екран відображення поточних значень

current_values.png

  • Екран відображення стану лічильника:

current_state.png

  • Ненормальний стан параметрів лічильника записується в журнал подій

alarms.png

  • Накопичені лічильником значення енергії також підлягають візуалізації. Накопичені значення можуть бути трьох типів: за весь час роботи лічильника, з початку місяця, за поточний день.

overall_values.png

  • Система диспетчеризації веде опитування лічильника та зберігає дані у внутрішній архів, який потім може бути збережений у форматі Miscrosoft Excell

datalog.png

 

Оскільки mySCADA є веб-орієнтованою системою, то доступ до неї може здійснюватися з будь-якої точки локальної мережі. Таким чином покази лічильника можуть виводитися у відділ обліку.

На основі зібраних даних можуть будуватися різноманітні звіти, за якими можна аналізувати споживання електроенергії і в результаті оптимізувати його.

Уважний читач помітив, що обмін даними між лічильником та mySCADA відбувається за протоколом DLMS/COSEM, який не підтримується за замовчуванням системою. То як же ж так?

Однією з переваг системи диспетчеризації mySCADA є так звані “серверні скрипти”. Це код, який виконується на стороні сервера - мінісервера myBOX чи комп’ютері, на якому виконується система myPRO. Цей код пишеться мовою javascript і використовує усю потужність платформи node.js. Ці скрипти дозволяють реалізовувати специфічний функціонал, який неможливо реалізувати базовими інструментами системи. Одним із можливих засобів використання скриптів є реалізація комунікаційних драйверів для обміну даними за різноманітними протоколами.

Подібним чином можна реалізувати і передачу даних на рівень вище - MES, ERP і далі використовуючи рекомендації стандартів для такого обміну даними, зокрема ISA-95.

Навіть така проста задача як збір даних із засобів обліку може бути оптимізована. І для цього існують засоби, якими потрібно користуватися.